Стерилізація має чимало переваг як для господарів, так і для самої тварини:
більш гуманно один раз стерилізувати кішку, а не позбавлятися кошенят щоразу, як вона народить;
якщо кішка страждає на генетичні захворювання, що передаються у спадок, краще не дозволяти їй обзаводитися потомством;
утримання в період тічки заподіює кішці чимало мук, а в’язка з котом-кастратом може привести до несправжньої вагітності. Стерилізація благотворно позначається на фізіологічному та психологічному здоров’ї;
після видалення яєчників кішка поводиться значно спокійніше, не дратує господарів криком, перепадами настрою, стає більш доброзичливою;
у період статевого бажання кішка прагне втекти на вулицю, зростає ризик травм, інфекційних захворювань, отруєнь, стерилізація знімає ці проблеми;
відсутній ризик запальних, онкологічних захворювань статевих органів, зокрема, піометри – гнійного запалення матки, кіст яєчників, а також новоутворень молочних залоз, до яких схильні нестерилізовані кішки, та такі, що не народжували;
за статистикою, середня тривалість життя стерилізованих кішок на пару років більше, ніж нестерилізованих.

Після кастрації зникають або зводяться до мінімуму численні фактори, що загрожують здоров’ю кота. Він не страждає від хронічного стресу, не втікає в пошуках самки на вулицю, де його підстерігає безліч небезпек, кастровані тварини не схильні до ряду захворювань, живуть довше. Та й господарі відчувають себе значно комфортніше.

Вакцинація – це метод формування штучного імунітету. Новонароджені кошенята захищені від більшості захворювань завдяки антитілам, які отримують від мами-кішки з молозивом, потім – з молоком. Але до моменту відлучення малюків від грудей рівень антитіл в організмі знижується, первинний імунітет слабшає, необхідно сформувати набутий. Для формування штучного набутого імунітету кота навмисно заражають, використовують живий патоген в ослабленій фірмі або мертвий (інактивний).
Організм реагує на збудника інфекції виробленням антитіл, можливе легке нездужання, млявість, поганий апетит, підвищення температури. При введенні живих вакцин реакція зазвичай більш бурхлива, вище ризик ускладнень. Але такі вакцини більш ефективні в порівнянні з інактивними, забезпечують тривалий ефект. Якщо використовувати якісні препарати, які зберігалися та транспортувалися без порушень, дотримуватися правил вакцинації, ризик ускладнень мінімальний. Значно небезпечніше відмовлятися від щеплень і піддавати вихованця загрозі зараження захворюваннями, імунітет до яких у нього відсутній.
При наявності в крові антитіл до певного захворювання кішка в разі контакту з його збудником або взагалі не заражається, або переносить захворювання в легкій формі. На цьому заснований метод профілактичних щеплень. Але тривалість існування в організмі антитіл, які утворилися в результаті вакцинації, обмежена. Щоб підтримувати штучний імунітет, щеплення необхідно виконувати з певною періодичністю, за графіком.Дорослих тварин прищеплюють щорічно. Оптимальний інтервал між щепленнями – 1 рік.

Кошенят від більшості хвороб прищеплюють в 2 етапи (вакцинація та ревакцинація), тільки вакцина від сказу (антирабічна) вводиться одноразово. Необхідність ревакцинації пов’язана з тим, що перші щеплення виконуються у віці, коли ще діє первинний імунітет. Самих лише антитіл, отриманих з материнським молоком, вже недостатньо для захисту, необхідно стимулювати вироблення власних, для цього й виконується щеплення. Але наявні в організмі антитіла послаблюють дію вакцини, одноразове щеплення не може забезпечити повноцінну імунну відповідь. Ревакцинація проводиться, коли кошенята повністю переведені на готовий корм або натуральне харчування, запас отриманих від матері антитіл вичерпаний і не поповнюється. Друге щеплення вже діє в повну силу. Ревакцинація від сказу не потрібна, оскільки перша вакцинація виконується вже після зникнення вродженого, первинного імунітету.

Стандартна схема вакцинації кошенят за рекомендацією WSAWA наступна:
Першу вакцинацію проводять у 8 тижнів від панлейкопенії (чума кішок), каліцивірозу, герпесвірусної інфекції, у деяких вакцинах у складі є штам хламідіозу.
Друга вакцинація (ревакцинація) проводиться в 12 тижнів, до складу вакцини входять всі перераховані вище захворювання, а також сказ.
Третя проводиться в 16-20 тижнів від панлейкопенії (чума кішок), каліцивірозу, герпесвірусної інфекції, у деяких вакцинах у складі є штам хламідіозу.
Наступна вакцинація (заключна) у віці 12міс. І далі щорічно комплексною вакциною від вірусних захворювань і сказу.

Скільки проживе кішка, напряму залежить від того, наскільки часто та своєчасно її власники звертаються до ветеринара. Необхідні регулярні профілактичні огляди, тварини з несприятливою спадковістю, похилого віку, ті, що перенесли важкі хвороби або операції, потребують їх частіше. При появі підозрілих симптомів потрібно якомога швидше звертатися до фахівця. Цим правилом часом нехтують власники безпородних котів, розраховуючи на їх міцний імунітет, але хвора тварина потребує кваліфікованої допомоги незалежно від породи. Вкрай важливо:
дотримуватися графіка вакцинацій;
регулярно проводити антипаразитарну обробку;
піклуватися про здоров’я ротової порожнини – хворі зуби та ясна є джерелом хронічної інфекції й ускладнюють харчування.
За спостереженнями ветеринарів, кастровані або стерилізовані коти та кішки живуть в середньому на 2-4 років довше за тварин, які не піддавалися операції. У них не буває стресів на тлі гормональних сплесків, нижче ризик злоякісних пухлин репродуктивної системи.

Міфів про домашніх тварин так багато, що розібратися може бути непросто. Так, наприклад, багато власників вважають, що котам потрібно давати коров’яче молоко, проте це не так. Експерти пояснили чому.

Насправді молоко може принести вашому чотирилапому другу більше шкоди, ніж користі. Крім того, якщо ваш вихованець має збалансований, відповідний до віку повноцінний раціон, йому і не потрібне молоко.
Звичайно, кошенята повинні пити материнське молоко, але на той час, коли їм виповниться всього кілька місяців, вони зазвичай повністю відлучаються від грудей, починають їсти котячий корм і пити воду.

Справа в тому, що більшість кішок насправді не переносять лактозу, тому що в їхньому кишечнику немає ферменту (лактази) для перетравлення цукру в молоці (лактози), а це означає, що молоко, що містить лактозу, може погіршити їх стан.
У них може спостерігатися блювання, діарея та біль у животі від його вживання (так само, як непереносимість лактози у людей). Хоча не у всіх кішок виявляються ці симптоми, все одно краще не ризикувати.
Ще одна причина не давати кішці коров’яче молоко полягає в тому, що воно дуже жирне, тому їм подобається його смак. Блюдце молока для вашої кішки рівносильне тому, якщо ви з’їсте цілу 30-сантиметрову піцу. Саме по собі це може звучати не так вже й погано, але уявіть, що ви їсте це на додачу до всієї вашої звичайної щоденної їжі та страв.

Якщо ви хочете дати котику заміну молока, то тільки :

Проте фахівці не вважають рибу та інші морепродукти корисною для домашніх котів їжею. У ній занадто багато білка та мінералів, що згодом може спровокувати СКХ — сечокам’яну хворобу. «Будівельним матеріалом» для струвітів, що утворюються в сечовому міхурі, є магній та фосфор. Часте годування рибою може призвести до авітамінозу — дефіциту вітаміну K. Він відіграє важливу роль у правильному згортанні крові. Організм домашніх вихованців синтезує цей вітамін із багатьох продуктів, але «рибне меню» не підтримує цей синтез.

Фермент тіаміназу, що міститься в рибі, руйнує вітамін B1, а триметиламіноксид пов’язує залізо, що призводить до анемії у вихованця. Не можуть кішки засвоювати і ту кількість йоду, яку містить морська риба, що може призвести до гіпертиреозу — захворювання щитовидної залози. У річковій рибі багато кісток, які здатні пошкодити стравохід та стінки кишечника кішки, викликаючи загрозливі для життя внутрішні кровотечі. Не варто виключати і небезпеку гельмінтозу, тому впійману в річці або озері рибу в жодному разі не можна давати сирою. Білок риби — один із найсильніших алергенів, а у водоймах, де вона мешкає, можна зустріти всю таблицю Менделєєва, в результаті багато видів риб містять солі важких металів (у тому числі ртуть та інші небезпечні сполуки) та токсини. Навіть вирощена в штучних водоймищах риба може становити небезпеку для домашніх вихованців — в інкубаторах нерідко використовуються антибіотики та хімічні добавки.
Важливо! «Рибні» корми для кішок можна вважати маркетинговим прийомом виробників. При їх виробництві сировина проходить переробку, і як джерело смаку використовується рибне борошно — продукт переробки рибних відходів, перемелених на порошок. Така смакова добавка абсолютно безпечна для організму свійських тварин. Але і користі від неї, не дуже багато.

Ласощі – це не їжа на кожен день , про це варто пам‘ятати. Їх не варто видавати часто, а лишень у особливих випадках. За допомогою ласощів ви можете дати зрозуміти тварині, що наслідком гарної поведінки є смачна винагорода. Ваш улюбленець повинен розуміти, що гощення треба заробити.
За допомогою ласощів ви можете швидше й ефективніше привчити тварину до лотка, дряпалки, місця для їжі та сну, заохотити до гарної поведінки, навчити виконувати команди. Тварина отримує позитивний досвід спілкування із господарем та засвоює нові навички поведінки без стресу та нервового напруження.
Які існують ласощі для кішок.
Усі смаколики для кішок можна поділити на чотири групи: нейтральні, вітамінізовані, snack та профілактичні. Давайте познайомимось із кожною групою детальніше.
• Нейтральні – найпоширеніший та найпростіший вид котячих ласощів. Вони призначені щоб заохотити та розважити кішку. Випускають їх майже усі компанії, що спеціалізуються на виробництві корму для тварин. До нейтральних ласощів належать: сирні галети, печиво з котячою м‘ятою, тощо. Цей вид смаколиків не варто давати вашому улюбленцеві часто, через великий вміст цукру у них. По-перше підвищений рівень цукру у крові погано впливає на здоров‘я кішки, а по-друге тварина стає млявою, апатичною і сонною. Не рекомендується пригощати кішку цим видом ласощів якщо вона має зайву вагу (https://kotomaniya.com.ua/ozhyrinnya-u-kishok/).
• Вітамінізовані – до їх складу входять різноманітні вітаміни та мінерали, що корисно для здоров‘я тварини. Виготовляють ці ласощі із різних сортів м‘яса, печінки, морепродуктів. Випускають їх у вигляді рулетиків, мишек, рибок, сердечок та не великих шматочків, пастоподібні. Оскільки концентрація вітамінів у цих смаколиках досить висока пригощати кішку ними треба строго дотримуючись інструкції на упаковці продукту. Також варто дуже обережно давати кішці ці ласощі, якщо ви наразі годуєте її кормами із вітамінами.
• Snack – ласощі які мають високу харчову цінність. Їх виготовляють виключно із високоякісних продуктів без вмісту консервантів чи інших синтетичних речовин. Це своєрідні делікатеси для кішок бо виготовляються, наприклад, із лосося.
• Профілактичні ласощі – особлива група смаколиків, які призначені для профілактики та підтримання здоров‘я вашого улюбленця. Такі ласощі можуть попереджати захворювання ясен та зубів, допомагають виводити зі шлунку кішки шерсть, яку тварина заковтує коли вилизується, для виведення та профілактики зараження гельмінтами тощо.

1. Економ. Краще відразу відмовтеся від ідеї годувати кішку таким типом корму. У харчуванні економ класу немає нічого корисного. Навпаки – часто в складі можна зустріти інгредієнти, які відверто шкодять здоров’ю пухнастиків. До категорії відноситься найпопулярніша і розрекламована продукція :
-Whiskas
-Friskies
-Кitekat
-Cat&go
-Мяу
-Мурка
-Пан кот

2. Преміум клас .Хороший корм, в якому на першому місці якісне м’ясо. Крім того, преміум корми звичайно містять необхідну норму мікроелементів. Тому вам не доведеться купувати вітамінно-мінеральні комплекси.
-Brit
-Optimeal
Josi Cat
-Royal Canin
-Purina
-HILL’S
-Клуб 4 лапи

3. Супер-преміум. Цей клас корму буде дорожчим за попередні два, однак і користь від нього набагато помітніша. Знайти такий корм трохи важче – його не зустріти в супермаркетах, як харчування економ-класу. Однак саме супер-преміум корми :
-Natural Greatness
-Orijen
-Monge
-Leonardo
-Schesir
-Josera
-Schesir

рекомендують всі професійні заводчики. У них відсутні барвники, підсилювачі смаку, консерванти та інші шкідливі або просто «порожні» компоненти без користі для кота.

4. Холістики -Це найкраще, що ви можете запропонувати вашому вихованцеві. Корми-холістики готуються з добірних інгредієнтів – кращі сорти м’яса, органічні овочі та фрукти, цілий набір вітамінів і мінералів в одній упаковці. Правда, вартість його набагато вище всіх попередніх типів харчування.
-Go !
-Now
-Grandorf
-Savory
-Carnilove
-Pronature
-Nature’s protection

Як же вибрати, яким кормом годувати кішку? Звичайно, в першу чергу варто орієнтуватися на реакцію тварини – коти не їстимуть те, що їм несмачно. Тому краще спочатку купити кілька варіантів різного корму і дивитися, який припаде до душі вашому вихованцеві. Також зверніть увагу на такі аспекти:
1. Вік кішки. Для маленьких кошенят існують спеціальні корми для зміцнення кісток і зубів. А для літніх – особливе дієтичне харчування.
2. Порода. Сьогодні на полицях магазинів можна зустріти корми, створені з урахуванням конкретної породи кошеня.
3. Особливості здоров’я. Для пухнастиків з алергією випускають гіпоалергенні корми. Також є спеціальні лінійки для виведення шерсті, для котів, які страждають від хвороб шлунково-кишкового тракту або нирок тощо.
4. Бажано купувати харчування, в якому на першому місці були б м’ясні інгредієнти. Також фахівці рекомендують відмовитися від кормів із зерновими.
Дотримуючись всіх перерахованих вище рекомендацій, ви зможете знайти ідеальний котячий корм, який наситить організм вашого пухнастиків усіма необхідними вітамінами і мінералами і додасть йому життєвих сил і енергії.

На що варто звернути увагу при виборі корму для котів
•На першому місці в складі обов’язково має стояти м’ясо;
•від 25% до 40% сирого білку;
•від 10% до 20% сирого жиру;
•0,5-0,8% фосфору;
•0,04-0,1% магнію;
•0,6-1% кальцію.

Алергія у кішок може проявлятися одним-двома симптомами або цілим симптомокомплексом. Симптоми алергії можна об’єднати в кілька груп:
реакції з боку шкіри та слизових – почервоніння, набряклість, папули (вузлики) та інші форми висипу, сильне випадання шерсті, свербіж, який призводить до появи розчосів, екзема між пальцями, лущення подушечок лап;
респіраторні прояви – виділення з носа, хрип, кашель, чхання. При важкій формі алергічної реакції з’являються симптоми набряку гортані – задишка, хрипке, сипле дихання;
розлади травлення – діарея, блювота.
Також алергія часто супроводжується посиленою сльозотечею, яка зазвичай поєднується з респіраторними проявами. Можливе підвищення температури. Нерідко посилюється пітливість, шерсть набуває різкого неприємного запаху. Затяжна алергія впливає на нервову систему, тварина стає дратівливою. Щоб визначити природу алергічної реакції, потрібно орієнтуватися на сукупність симптомів.
Хімічна алергія може бути контактною та респіраторною. Виявляється локальними ураженнями шкіри в місці безпосереднього контакту з подразником. Один з типових симптомів – міжпальцева екзема, зазвичай проявляється, коли алерген міститься в засобі для миття, обробки підлог або в наповнювачі для туалету. Респіраторна реакція вказує на те, що алерген проник в організм через дихальні шляхи, може бути ознакою як хімічної, так і атопічної алергії (наприклад, на пилок).
Для інсектної (блошиної) алергії характерні яскраво виражені шкірні реакції. Укуси зовнішніх паразитів викликають сильний свербіж, розчоси часто запалюються через занесення інфекції. При огляді можна виявити зовнішніх паразитів. Паразитарна алергія на глистів може проявлятися сильним свербінням, облисінням, розладами травлення. Інфекційна розвивається на тлі симптомів основного захворювання.
Харчова алергія в основному проявляється дерматологічними проблемами, які можуть супроводжуватись частим сечовипусканням, блювотою та діарею. В поодиноких випадках розвивається стрімко та призводить до анафілактичного шоку. Розлади травлення більш типові для непереносимості окремих продуктів. Алергія – це відповідь імунної системи на подразник. Харчова непереносимість пов’язана з відсутністю в організмі ферментів, необхідних для перетравлення певних продуктів. За симптомами вона схожа на харчову алергію, але реакція зазвичай відстрочена.

Основні ознаки циститу у кішок – почастішання позивів до сечовипускання та больовий синдром. Хоча кішка ходить в туалет значно частіше, обсяг сечі поступово скорочується. Через болі, якими супроводжується процес сечовипускання, вихованець може стримувати позиви. Кішки, привчені до лотка, при циститі часто починають справляти нужду в випадкових місцях. Це може бути викликано як нетриманням, нездатністю контролювати процес, так і неприязним ставленням до лотка через асоціативний ланцюжок «лоток-сечовипускання-біль».
На розвиток циститу можуть вказувати:
неспокійна поведінка кішки, жалібне нявкання;
пронизливе нявкання (крики болю) та напружена поза (спина вигнута, голова опущена, лапи випростані) в процесі сечовипускання;
пригнічений стан, млявість, апатія, різке скорочення рухової активності, втрата апетиту;
підвищення температури тіла, нерідко в поєднанні з блювотою й іншими симптомами загальної інтоксикації.
Дотики до живота завдають кішці болю, вона може агресивно реагувати на них або припиняти такі спроби. Тварина намагається знайти позу для полегшення болю, зокрема, уникає лягати на живіт. Інформативна ознака – зміна кольору сечі, потемніння, помутніння, поява домішок крові, гною, виражений аміачний, при ускладнених формах – гнильний запах.

При підозрі на цистит необхідно якомога швидше звернутися до ветеринарного фахівця. До надання лікарської допомоги потрібно утриматися від годування вихованця та забезпечити доступ до чистої свіжої води. З сечею з організму виводиться інфекція, за рахунок зниження концентрації сечі та збільшення її обсягів можна активізувати цей процес. З медикаментів до обстеження лікарем допустимо давати тільки спазмолітики.
Залежно від стану тварини та причини циститу у ветеринарній клініці можуть провести катетеризацію для штучного спорожнення сечового міхура, його промивання фізіологічним розчином, а потім розчинами антисептиків, антибіотиків. Якщо цистит розвинувся на тлі МКБ, камінь перекрив відтік сечі, може бути показане хірургічне втручання. Іноді цистит супроводжується сильним зневодненням, в цьому випадку ставлять крапельниці для нейтралізації його наслідків, відновлення водно-сольового балансу.

Перші 2 роки життя коти стрімко ростуть і розвиваються, потім темпи росту (старіння) сповільнюються:
дитинство у кошенят триває до 8-10 місяців, деякі породи вже у піврічному віці вступають в пору отроцтва;
однорічне кошеня відповідає 15-річному підлітку;
за другий рік життя кішка проживає ще 9 людських років;
кожен рік котячого життя з 3 по 7 дорівнює 4-5 людським;
після 7 років за рік кіт старіє на 3 людських роки.
Якщо спробувати підрахувати, скільки живуть кішки за людськими мірками, вийде, що 15-річна кішка відповідає літній людині років 70-75, а 20-річну можна вважати довгожителем 85-90 років.
Реальна тривалість життя конкретної особини може істотно відрізнятися від середньостатистичної, на неї впливають:
харчування;
ступінь психологічного комфорту;
обсяг і якість медичного обслуговування;
наявність набутих хронічних захворювань;
рівень фізичної активності, відповідність ваги нормі.
Але основний зовнішній фактор – умови життя.

– Блохи в приміщенні живуть і розмножуються цілий рік, можуть потрапляти в квартиру ззовні (“приїхати на взутті”, наприклад), від сусідських тварин, які ходять у під’їзді, з вулиці та підвалів (особливо актуально для мешканців перших поверхів).

Користь тварини для малюка важко переоцінити. Спілкування з пухнастим другом привчає маленьку людину до відповідальності та дисципліни, допомагає боротися зі стресом, вчить налагоджувати соціальні контакти, підвищує його самооцінку та здатність до співпереживання.

Те, що багато господарів вважають ревнощами тварини, насправді – стрес. Ні кішка, ні собака не ходять у туалет у недозволених місцях від ревнощів! Це прояв стресу, який викликаний різкою зміною в житті сім’ї, наприклад після появи дитини. Зоопсихологи радять відмовитися від покарань, не ігнорувати чотирилапого друга і створити спокійну атмосферу в будинку.

Слідкуйте за тим, щоб у кішки була в мисці чиста вода і змінюйте її щодня. Якщо у вихованця довга шерсть, то доведеться вичісувати її щодня спеціальною щіткою. При короткій вовні кішку протирають мокрою губкою. Мити тварину потрібно 2-3 рази на рік або у разі потреби.

•Вітаміни групи В. вони впливають на нервову, травну та імунну системи.
•Вітамін С. Позитивно впливає на імунітет.
•Вітамін А (ретинол). Ретинол впливає на зір, здоров’я шкіри та шерсті, підтримує роботу травної, нервової, імунної систем.
•Вітамін D (ергокальциферол D2, холекальциферол D3). Виробляється в шкірі під впливом ультрафіолету, але в мінімальній кількості, тому його потрібно поповнювати з їжею. Вітаміни групи D разом з фосфором та кальцієм важливі для здоров’я зубів і кісток.
•Вітамін Е (токофероли та токотрієноли). Сильний антиоксидант, що захищає від вільних радикалів, зміцнює структуру слизових оболонок, забезпечує гарний стан шкіри, впливає на роботу м’язів, травної та кровоносної систем.
•Вітамін К (менадіон та фітоменадіон). Відповідає за згортання крові та впливає на правильний перебіг гемостазу.